Підсумки кошика
| Проміжний підсумок | 1,820₴ |
|---|---|
| Відправлення |
Варіанти доставки будуть оновлені під час оформлення замовлення. |
| Загалом | 1,820₴ |
Успішна ріелторка Мелані — амбітна кар’єристка, неприступна для чоловіків, у якої непрості стосунки з батьком. Вона має здатність бачити істот з паралельного світу, але весь час це заперечує. Її не цікавлять старі будинки, що зберігають історії. Та вона й гадки не мала, що успадкує такий від клієнта, якого бачила лише раз. За його заповітом, будинок на вулиці Тредд, укупі з антикваріатом, песиком та привидами давніх господарів, тепер належить Мелані. Утім, є незвична умова: щоб успадкувати майно, жінка має реставрувати його й прожити там протягом року. А ще в житті героїні з’являються два чоловіки, що змагаються за її прихильність. Дедалі більше світ стає догори дриґом. Клубок минулих подій розплутується, являючи всі таємниці будинку: історію двох родин, любові, схованих скарбів, ба більше — убивства.
Немає в наявності
Серця відкриваються. Обіцянки порушуються. Правилами нехтують.
Кохання стає огидним.
Джерело життєвої сили острова Кеконь — нефрит. Його видобувають, продають, крадуть, за нього вбивають. І впродовж багатьох років шляхетні воїни Зеленої Кістки, як-от родина Каул, використовували цей нефрит, щоб підсилювати магічні здібності й захищати острів від іноземних загарбників. Однак війни із зовнішніми ворогами скінчились, і тепер нове покоління Зеленокостих запекло конкурує за владу над кеконською столицею, яка бурхливо розвивається. Вони дбають тільки про те, щоб боротися за частку нефритового ринку та захищати підпорядковані їм райони. У країні, де все так швидко змінюється, прадавнім традиціям уже бракує місця. Та поширення потужного наркотику, що дозволяє всім — навіть чужоземцям — застосовувати нефрит, загострює напругу між Каулами і суперницьким кланом родини Айт. Ця жорстока міжкланова війна визначить долю всіх Зеленокостих — і самого Кеконю.
“Маленькі жінки” Луїзи Мей Олкотт — культовий роман багатьох поколінь американських дівчат. Ним зачитувались до самозабуття; над ним плакали і сміялися; його розбирали на цитати й неодноразово екранізували.
