Художня література

Красиве життя, про яке Макар мріяв зі студенства, йому не належить: машина службова, квартира чужа, гроші остогидлої коханки… Колись омріяний капітал штовхнув його в обійми впливової Марти — тоді він зробив свій перший крок угору… сходами, що ведуть униз. Він зрозумів це, коли закохався. Його побудоване на брехні щастя виявилося крикхішим за картковий будинок, а його план повернення втраченого загрожує занапастити ще кілька життів…

Гоцик не має ані Максового статку, ані Макарової здатності пристосовуватися до ситуації, але йому цього й не треба. У нього є те, чого бракує цим двом, – власні «принципи».
Якщо ти прагнеш неможливого – химерних скарбів чи дівчини, що вже полишила цей світ, – спробуй усе покинути й податися в далекі краї. Якщо хтось здійняв на тебе руку та зазіхнув на багатство, що й тобі не призначалося, – убий його. Якщо тебе покохала дівчина – приймай це і за нагоди… покинь її. Якщо хтось інший втрачає розум від твоєї нелюбої – не зважай.
Такі його правила життя, його свободи, його бунту…