Воєнно-сатиричний роман – це ковток свіжого повітря на фоні сухих важких текстів про війну Росії проти України. Весело, смішно писати про серйозні речі – для цього, без
сумніву, треба мати талант. І автор Віталій Запека, на рахунку якого вже декілька виданих книг, зокрема «Цуцик», «Батальйон Полтава: роки війни», безперечно, ним володіє. Роман «Герої, херої та не дуже» написаний на основі реальних подій, в яких Автор, воювавший три роки в добробаті, здебільшого брав безпосередню участь. Літератор Олександр Смурий про цей твір написав: «В романі все правда, навіть художня видумка».
В книзі з гумором та сатирою описується життя, служба, стосунки, омани, ілюзії та сподівання вчорашніх бухгалтерів, будівельників тощо, котрі за покликом серця стали воїнами в добровольчих батальйонах. Попри все роман «Герої, херої та не дуже» написаний не лише, щоб передати Дух та Атмосферу початкового періоду війни, а й для того, щоб дати змогу читачу подумати.
| Автор | |
|---|---|
| Формат | 150×210 мм |
| ISBN | 9786178177287 |
| Мова видання | Українська |
| Вид палітурки | Тверда |
| Розділ | |
| Кількість сторінок | 352 |
| Видавництво |
Вам також сподобається…
Немає в наявності
Полінці рочків — «без пальчика долоня»: саме виповнилося чотири. Вона гостює у дбайливої бабусі й дідуся-витівника, який, попри свій вік, страшенно любить бешкетувати, улаштовувати капості, пригоди й навіть організовувати пошуки скарбів.
Володар Всесвіту, а може, навіть його Творець, успішно керує своїми підданими, коли випадково дізнається, що вони з товаришами насправді живуть у божевільні, в кімнаті для буйних. Компанія виривається на волю — начувайтеся, поліціянти, пияки та негідне керівництво міста. Тихоня і його товариші точно знають, чого вони хочуть від світу та як це отримати.
От тільки б не заснути, бо Завтра знову стане Сьогодні.
Супутні товари
Нелегка доля випала Вероніці. Переживаючи вже десятий викидень та ледь не вкоротивши собі віку, жінка раптом починає бачити дивні сни, де душі її ненароджених дітей благають відпустити їх і отримати вічний спокій. Надати його може Полудниця, яка мешкає у цьому просторі між двох світів. Але тільки в обмін на жертви зі світу живих, які мають приходити їй пополудні…
Над цим романом автор працював п’ять років. Як і в «Чорному вороні», тут за кожною подією стоїть історичний факт. Бойовий шлях отаманші Марусі тісно переплітається з героїчно-трагічною долею Української Галицької армії, яка наприкінці літа 1919 року визволила Київ від московсько-більшовицьких окупантів, проте волею злого фатуму опинилася на межі цілковитої загибелі.
Ніжна душею бунтарка, яка жила на зламі епох, країн і світів. Майстерна мисткиня, яка словами малювала чарівні пейзажі й влучні психологічні портрети. Це Ольга Кобилянська — письменниця, яка підписувала твори власним ім’ям за часів, коли її колеги ховалися за псевдонімами.
Якщо вам хочеться зупинитися й відпочити душею чи набратися сил для руху вперед — саме її твори надихнуть вас
Немає в наявності
Немає в наявності
• Новинка від Золотої письменниці України
• Заборонене кохання на тлі Другої світової війни
Немає в наявності
Книжка «Чарівні істоти українського міфу: домашні духи» поведе вас у дивовижний і самобутній світ українських вірувань.
Перед вами постане величний шар культурної спадщини давніх українців,химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований Дарою Корній.
Видання укладене за сприяння Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка.
Тексти творів подані за оригіналами рукописів, що дозволило усунути неточності, допущені в інших виданнях.
Збірка містить найвідоміші твори та щоденник письменника.
Немає в наявності
Рік 1361. Волею долі князь Дмитро Боброк опиняється в центрі подій, що зрештою, призводить до битви над річкою Сині Води — однієї з найбільших битв у історії середньовічної Європи. Вистояти у смертельній боротьбі йому допомагають троє відчайдушних друзів. Разом з героями роману українського прозаїка Володимира Рутківського «Сині Води» читач не лише зазнає безлічі захопливих пригод, а й дізнається, хто врятував великого князя литовського та руського Ольгерда від стріли найманого вбивці, познайомиться з властителем Золотої Орди ханом Мамаєм, побуває в Києві — одній з найвеличніших столиць Європи А головне — переконається в тому, що потяг до свободи долає будь-які перепони.
Стара Костомарова не пам’ятає, як опинилася на тому забутому богом хуторі. «Чорні рієлтори» відібрали її квартиру, а жінку спровадили подалі від Києва. Селянин Перегуда дав їй притулок, він навіть вийшов на нотаріуса Германа, який обдурив стару. А коли повернувся на хутір, то вже ні хати, ні Костомарової не було…
Низку червоних, як кров, коралів носила на грудях горда чорноока Маруся і хотіла подарувати колись на щастя доньці… Вірила, що знає, яке воно, те щастя. Та хіба жінці це вирішувати — не долі? Бо жінка думала: «Що люди скажуть?..» А вони ж скажуть, приліпиться — не обірвеш… Та так і не дізнався ніхто, як на неї, чужу дружину, щоночі, все життя чекав Степан. Це йому вона народила доньку, бо кохала… А тоді люди склали легенду…
У колись перспективне село, а тепер — перспективне місце для гольф-клубу і розкішних маєтків приїздить з-за кордону Руслана Ординська, юна красуня, донька українського олігарха. Шукає не просто місце для будинку, а місце з «легендою». Натомість знаходить всохлий бузковий кущ і червону намистину під ним, єдину на тонкій нитці… І кілька тендітних живих паростків…
Немає в наявності
Переглянути
Поки що немає відгуків.